Хоча міжнародні заголовки цілком закономірно зосереджуються на війні, ці візити дали можливість побачити інший бік України — той, що отримує значно менше уваги, але зрештою може виявитися не менш важливим для майбутнього країни.
Між сигналами повітряної тривоги існує й світліший бік Києва.
Найбільше вражає надзвичайна стійкість українського суспільства. Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни українці продовжують демонструвати виняткову здатність адаптуватися, рішучість і вміння знаходити інноваційні рішення під тиском обставин. Багато сфер життя не просто витримують труднощі — вони активно трансформуються у відповідь на них.
Найяскравіше це проявляється в оборонному секторі. Україна стала одним із світових лідерів у розробці та застосуванні передових безпілотних технологій та інноваційних рішень на полі бою. Темпи розвитку вражають. Подальша співпраця із західними партнерами у сфері оборони, розвідки та штучного інтелекту має потенціал ще більше посилити можливості України, прискоривши розвиток систем раннього попередження, прогнозного ухвалення рішень та інших технологій, які визначатимуть майбутнє безпеки.
Утім, історія України виходить далеко за межі оборони.
Попри колосальні виклики воєнного часу, ключові сектори економіки продовжують функціонувати та розвиватися. Транспортна інфраструктура залишається дієвою, аграрний сектор і надалі відіграє важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, а фінансова система демонструє стійкість, що вражає. Ці досягнення не лише підтримують місцеві громади, а й зміцнюють економічні партнерства України по всій Європі та в країнах Глобального Півдня.
Не менш примітною є життєздатність культурного та креативного секторів України. Інновації, підприємництво та мистецьке самовираження продовжують розвиватися, доводячи, що творчість не зникає під час війни. Навпаки, вона часто стає одним із найпотужніших проявів суспільної стійкості. Навіть звичні ознаки нормального життя — від ресторанів і культурних просторів до гольф-клубів — свідчать про прагнення зберігати й розвивати те, що має значення, попри надзвичайні обставини.
Ще один погляд у майбутнє України відкриває авіаційна галузь. Під час мого візиту до Міжнародного аеропорту «Бориспіль» я мав нагоду зустрітися з генеральним директором Олексієм Дубревським та його управлінською командою. Мене вразив професіоналізм, із яким забезпечується безперервність роботи в умовах тривалого закриття українського повітряного простору. Керівництво аеропорту переконане, що операційну діяльність можна буде відновити протягом 30 днів після ухвалення рішення про відкриття неба для комерційних і вантажних перевезень. Така готовність відображає ширший національний підхід: планування не лише виживання, а й відновлення. Щойно війна перейде в стадію стійкої деескалації та буде відновлено міжнародне авіасполучення, очікується значний приплив туристів, підприємців та інвесторів.
Охорона здоров’я — ще одна сфера, де відкриваються значні можливості. Обговорення з керівництвом Міністерство охорони здоров’я України та представниками Національного інституту раку продемонстрували потенціал України стати одним із лідерів у сфері персоналізованої медицини. Загальнонаціональне впровадження персоналізованого підходу до лікування на основі геномного секвенування могло б прискорити відновлення здоров’я населення та водночас модернізувати медичну інфраструктуру країни. У багатьох аспектах відбудова створює унікальну можливість не просто відновити існуючі системи, а здійснити стрибок до більш сучасних моделей медичної допомоги.
Якщо дивитися вперед, майбутнє України видається багатообіцяльним — не всупереч викликам, а частково саме завдяки тим можливостям, які країна розвинула у відповідь на них.
Підвалини для довгострокового зростання, відбудови та процвітання вже закладаються сьогодні.
Інноваційний дух країни, висококваліфікована робоча сила, стратегічне значення та дедалі глибша інтеграція з європейськими інституціями створюють міцні передумови для розвитку на десятиліття вперед. Україна не лише захищає свій суверенітет — вона активно формує власне майбутнє.
Нещодавно отримав запрошення від Кирила Буданова увійти до Старшої консультативної ради Форуму архітектури безпеки, і з нетерпінням чекаю на подальшу співпрацю з Україною та підтримку зусиль, спрямованих на розкриття її значного потенціалу. Мої візити лише зміцнили переконання, яке поділяють багато тих, хто проводить тут певний час: Україна може запропонувати Європі та трансатлантичній спільноті значно більше, ніж часто здається здалеку.
За межами заголовків новин постає країна, яка не просто виживає, а готується до свого наступного розділу.
Майбутнє України є світлим.
Вігаудас Ушацькас, бізнесмен, член Вищої консультативної ради Форуму з питань архітектури безпеки, який раніше обіймав посади міністра закордонних справ Литви та посла ЄС у Росії
